Убистезин форте аналоги

Особые указания:

Не вводить в/в! Во избежание внутрисосудистой инъекции необходимо проводить тест на аспирацию. Инъекционное давление должно соответствовать чувствительности ткани. Нельзя производить инъекцию в воспаленную область. Прием пищи возможен только после восстановления чувствительности. Для предотвращения инфекции (в т.ч. вирусного гепатита) необходимо при каждом заборе раствора из флаконов или ампул всегда использовать новые стерильные шприцы и иглы. Открытые картриджи нельзя использовать снова для др. пациентов (опасность гепатита). Нельзя использовать поврежденный картридж. На этикетке флакона многоразового использования нужно отмечать время первого забора раствора. Вскрытые флаконы должны храниться соответственно инструкции и использоваться в течение 2 дней. Не оказывает вредного действия на плод (за исключением возможной брадикардии) при любой технике применения и дозировке. Возможность допуска пациента к управлению транспортными ЛС или к занятию деятельностью, требующей высокой психической и двигательной реакции, определяется врачом.

Фармакодинамика и фармакокинетика

Фармакодинамика

Комбинированный препарат, предназначенный для местной анестезии при небольших оперативных вмешательствах, в том числе и в стоматологии. Действие его обусловливают входящие в его состав компоненты.

Артикаин — местный анестетик тиафеновой группы. Характеризуется быстрым действием, поскольку действие наступает через 0,5–3 мин (в сравнении с новокаином — через 5–10 мин, с лидокаином — через 4–5 мин). Продолжительность анестезии — 45 минут. Он сильнее лидокаина в 2 раза, быстро выводится из организма и менее токсичен. Не тормозит заживление ран. Показан к применению у лиц пожилого возраста, а также у детей с 5 летнего возраста. Эпинефрин – вазоконстриктор, вызывающий сужение сосудов, продлевает и усиливает действие анестетика, поскольку сужение сосудов затрудняет его всасывание. Кроме того, спазм сосудов влечет гипоксию тканей и подавляет возбудимость нервных окончаний, поэтому значительно снижается болевая чувствительность. Убистезин относится к анестетикам с низким содержанием вазоконстриктора. Низкое содержание эпинефрина не оказывает выраженного действия на сердечно-сосудистую систему, не наблюдается повышения артериального давления и тахикардии.

Фармакокинетика

Артикаин имеет высокую проникающую способность. На 95% связывается с белками. Практически не проникает через плацентарный барьер, и не выделяется с молоком женщины. Период полувыведения —22- 25 минут.

Инструкция на Убистезин (Способ и дозировка)

Применяется практически здоровым пациентам при стоматологических вмешательствах. В среднем используется 1–1,5 карпулы за один раз, что соответствует 2–3 мл раствора. Максимально вводится 2 карпулы в течение 2 часов, более точный расчет дозы — 7 мг/кг.

Неосложненное удаление зубов — под слизистую оболочку 1,7 мл на зуб. При небном разрезе 0,1 мл. Анестезия при тонзиллэктомии— 5-10 мл на миндалину, при ушивании промежности — 5-15 мл.

При проводниковой анестезии (ретробульбарной, межреберной, паравертебральной, эпидуральной, сакральной), блокадах (парацервикальной,тройничного нерва, звездчатого узла, брахиального сплетения) применяется от 1 до 30 мл анестетика в зависимости от места и объема анестезии.

Инструкция на Убистезин форте

Убистезин форте содержит артикаина 40 мг , а дозаэпинефрина в 2 раза больше —10 мкг/мл. Это анестетик со средним содержанием вазоконстриктора, является наиболее эффективным из обезболивающих средств. Убистезин форте используют при продолжительных и сложных удалениях, при депульпировании большой группы зубов. Рекомендуется использовать у практически здоровых пациентов. Однократно можно использовать 1–2 карпулы, что соответствует 2–4 мл раствора. Максимально можно ввести 2,5–3 карпулы в течение 2 часов.

Спосіб застосування та дози

ТІЛЬКИ ДЛЯ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У СТОМАТОЛОГІЇ.

Призначений для дорослих і дітей віком від 4 років.

Рекомендації щодо дозування

Для забезпечення ефективної анестезії слід використовувати необхідний мінімум розчину.

Для видалення верхніх зубів зазвичай достатньо 1,7 мл Убістезину Форте на один зуб і немає необхідності робити болючі піднебінні ін’єкції. При послідовному видаленні сусідніх зубів можливе зменшення дози ін’єкції.

Якщо необхідно робити піднебінний розтин або накладати шви, слід зробити піднебінну анестезію приблизно 0,1 мл на одну ін’єкцію.

При неускладненому видаленні нижніх премолярів під інфільтраційною анестезією зазвичай достатньо 1,7 мл Убістезину Форте на один зуб. В окремих випадках може знадобитися наступна ін’єкція від 1 до 1,7 мл у щічну ділянку. Рідко можна призначати ін’єкцію у нижньощелепний отвір.

Вестибулярні ін’єкції від 0,5 до 1,7 мл Убістезину Форте на один зуб дозволяють обробляти культі зубів під реставрації та ортопедичні конструкції.

Провідникову анестезію можна застосовувати для лікування нижніх премолярів.

Для хірургічних втручань дозування Убістезину Форте слід разраховувати індивідуально, залежно від тривалості втручання та загального стану пацієнта.

Загалом дітям з масою тіла 20-30 кг достатня доза 0,25-1 мл; дітям з масою тіла 30-45 кг – від 0,5 до 2 мл.

З огляду на те, що артикаїн швидко розподіляється в тканинах та його щільність у кістковій тканині дітей нижча, ніж у дорослих, дітям та підліткам можна застосовувати провідникову анестезію замість інфільтраційної.

Убістезин Форте не можна застосовувати дітям віком до 4 років.

У пацієнтів літнього віку може виникнути підвищений рівень Убістезину Форте у плазмі крові через ослаблений процес метаболізму та низький об’єм розподілу. Ризик накопичення Убістезину Форте підвищується особливо після повторних ін’єкцій (наприклад, додаткова ін’єкція).

Схожий ефект може виникнути при загальному ослабленому стані пацієнта, а також при порушенні функцій серця, печінки та нирок. У таких випадках рекомендовано зменшити дозу (мінімальна кількість для достатнього знеболювання).

Дозування для пацієнтів з деякими захворюваннями (стенокардія, артеріосклероз) необхідно знижувати так само.

Максимальна рекомендована доза

Дорослі

Максимальна доза для здорових дорослих становить 7 мг артикаїну /кг маси тіла (500 мг для пацієнта з масою тіла 70 кг), що відповідає 12,5 мл Убістезину Форте.

Максимальна доза становить 0,175 мл розчину/кг маси тіла.

Діти віком від 4 років

Кількість препарату, що вводиться, слід визначати залежно від віку, маси тіла дитини та тривалості операції. Не перевищувати еквівалент 7 мг артикаїну/кг маси тіла (0,175 мл Убістезину Форте/кг маси тіла).

Метод введення

Для ін’єкцій у слизову оболонку ротової порожнини.

ТІЛЬКИ ДЛЯ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У СТОМАТОЛОГІЇ.

Перед застосуванням лікарський засіб слід оцінити візуально на присутність окремих часточок, знебарвлення та пошкодження контейнера. Картридж не слід використовувати у разі появи таких ознак та дефектів.

Для введення препарату слід використовувати спеціальні картриджні шприци багаторазового використання. Безпосередньо перед використанням картриджа гумову пробку, обтиснену алюмінієвим ковпачком, що проколюється ін’єкційною голкою, необхідно продезинфікувати спиртом.

Ні в якому разі не можна занурювати картриджі в будь-які розчини.

Розчин для ін’єкцій не можна змішувати з будь-яким іншим препаратом в одному шприці.

Щоб уникнути внутрішньосудинних ін’єкцій, завжди слід ретельно проводити тест на аспірацію щонайменше у двох площинах (ротація голки – 180º), хоча негативний результат аспірації не виключає ненавмисної та непоміченої внутрішньосудинної ін’єкції.

Більшості системних реакцій як результату випадкової внутрішньосудинної ін’єкції можна уникнути в більшості випадків завдяки належній техніці ін’єкції: після аспірації – повільна ін’єкція 0,1-0,2 мл та повільне введення залишку не раніше ніж через 20-30 секунд.

Швидкість введення препарату не має перевищувати 0,5 мл за 15 секунд, тобто 1 картридж за 1 хвилину.

Картриджі із залишком розчину після закінчення стоматологічного втручання необхідно знищити. Не можна використовувати картриджі з залишком розчину для інших пацієнтів.

Форма выпуска, состав и упаковка

1.7 мл — картриджи (50) — банки жестяные.

Клинико-фармакологическая группа: Местный анестетик с сосудосуживающим компонентом для применения в стоматологии Фармако-терапевтическая группа: Местноанестезирующее средство+альфа- и бета-адреномиметик Открыть описание активных компонентов препарата УБИСТЕЗИН (UBISTESIN) Приведенная научная информация является обобщающей и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.

Дополнительно

Низкая концентрация Эпинефрина гидрохлорида уменьшает вероятность появления нежелательных эффектов в виде резкого повышения САД и тахикардии.

С осторожностью препарат прописывают больным с выраженной почечной дисфункцией, нарушенной толерантностью к глюкозе, тиреоидной гиперфункции, бронхиальной астме и АГ. У детей до 4 лет безопасность применения Убистезина не исследовалась

У детей до 4 лет безопасность применения Убистезина не исследовалась.

Избегать внутрисосудистого введения лекарства путем проведения аспирационной пробы. Во время постановки пробы следить, чтобы инъекционное давление соответствовало чувствительности ткани.

Не инфильтрировать раствором анестетика обширные участки с гнойным воспалением во избежание распространения патологического процесса.

После восстановления чувствительности допускается прием пищи.

Для профилактики инфицирования при заборе раствора из флакона всегда применять стерильные шприцы.

Флакон многоразового использования маркировать датой первого забора. Вскрытые флаконы не применять дольше 2 дней с момента открытия.

Способность пациента работать с точными механизмами после применения лекарства определяется индивидуально лечащим врачом.

Фармакологическое действие

Убистезин относится к комбинированным препаратам, клиническое воздействие которых зависит от входящих в его формулу местного анестетика Артикаина с неселективным адреномиметиком Эпинефрина гидрохлоридом.

Артикаин, блокируя «быстрые» натриевые каналы, нарушает генерацию потенциала действия, снижая тем самым возбудимость вегетативных, сенсорных и двигательных нервных волокон.

Местная вазоконстрикция, обусловленная действием Эпинефрина гидрохлорида, способствует увеличению концентрации активного вещества в месте введения и повышению продолжительности действия Убистезина. Снижается риск появления системных побочных реакций.

Продолжительность действия Убистезина при обезболивании пульпы не менее 45 минут, при инфильтрации раствором анестетика мягких тканей – до 4 часов.

Артикаин гидролизуется холинэстеразами плазмы до артикаиновой кислоты, а затем до глюкуронида артикаиновой кислоты в печени. Метаболиты Артикаина и Эпинефрина выводятся с мочой.

Показания к применению

Используется

«Убистезин форте»,
описание

которого было дано выше,
в стоматологии для проводниковой и инфильтрационной анестезии. Применять его допускается в том числе и при лечении больных с сопутствующими соматическими тяжкими заболеваниями. Используют этот медикамент стоматологи в основном при:

неосложненном удалении одного или нескольких зубов;

пломбировании при кариесе;

обтачивании зубов при препарировании;

операциях на слизистой полости рта;

операциях на костях;

кистэктомии;

чрезкожном остеосинтезе;

операциях Кондуэлла-Люка.

Применяться в качестве анестетика этот препарат может не только в стоматологии. Используют его иногда также врачи-травматологи и гинекологи.

Передозировка

Симптомы: головокружение, двигательное возбуждение, потеря сознания, снижение АД, тахикардия, брадикардия.

Лечение: при появлении первых признаков передозировки во время инъекции необходимо прекратить введение препарата, придать больному горизонтальное положение, обеспечить свободную проходимость дыхательных путей, контролировать ЧСС и АД.

При диспноэ, апноэ — кислород, эндотрахеальная интубация, ИВЛ (центральные аналептики противопоказаны); при судорогах — в/в медленно барбитураты короткого действия с одновременной подачей кислорода и контролем гемодинамики; при тяжелых нарушениях кровообращения и шоке — в/в инфузия растворов электролитов и плазмозаменителей, ГКС, альбумина; при сосудистом коллапсе и возрастающей брадикардии — в/в медленно эпинефрин 0.1 мг, далее в/в капельно под контролем ЧСС и АД; при выраженной тахикардии и тахиаритмии — в/в бета-адреноблокаторы (селективные); при повышении АД — периферические вазодилататоры. Оксигенотерапия и контроль состояния кровообращения необходимы во всех случаях.

Передозування

Найсерйознішими проявами інтоксикації артикаїном є вплив на центральну нервову систему і серцево-судинну систему.

Симптоми, що можуть бути спричинені артикаїном

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, ажитація, відчуття серцебиття, стенокардія, генералізована вазоконстрикція, порушення провідності, аритмія, брадикардія, серцево-судинний колапс, зупинка серця.

З боку центральної нервової системи : головний біль, нервозність, занепокоєння, рухове занепокоєння, ступор, кома, сплутаність свідомості, запаморочення, шум у вухах, порушення смаку, нудота, блювання, тремор, мимовільні м’язові скорочення, тахіпное, неспокій, сонливість, втрата свідомості, тоніко-клонічні судоми, зупинка дихання.

Найбільш небезпечними є наступні симптоми: артеріальна гіпотензія, зупинка серця, порушення провідності, тоніко-клонічні епілептичні судоми, параліч дихання та сонливість/кома.

Симптоми, що можуть бути спричинені епінефрином (адреналіном)

Циркуляторні розлади : підвищення систолічного артеріального тиску, підвищення діастолічного артеріального тиску, підвищення венозного тиску, підвищення тиску в легеневій артерії, артеріальна гіпотензія.

Серцеві розлади : брадикардія, тахікардія, аритмія (наприклад, передсердна тахікардія,

АВ-блокада, шлуночкова тахікардія, шлуночкова екстрасистолія).

Ці симптоми, а також набряк легенів, зупинка серця, ниркова недостатність і метаболічний ацидоз можуть призвести до небезпечних для життя наслідків.

Якщо при введенні препарату розвиваються початкові ознаки побічної реакції або токсичної дії, слід припинити ін’єкцію і перевести пацієнта в горизонтальне положення. Слід забезпечити прохідність дихальних шляхів, контролювати пульс і артеріальний тиск. Рекомендується розпочати внутрішньовенну інфузію симптоматичних засобів, навіть у випадку, якщо симптоми не здаються тяжкими, для забезпечення надійного внутрішньовенного доступу. При порушенні дихання призначати кисень залежно від тяжкості стану; при необхідності застосовувати штучне дихання (рот у ніс) або інтубацію трахеї у поєднанні з контрольованою вентиляцією легенів.

Аналептики центральної дії протипоказані.

Мимовільні м’язові скорочення або генералізовані конвульсії м’язів потребують внутрішньовенної ін’єкції барбітуратів короткої або ультракороткої дії.

Рекомендується вводити барбітурати повільно, залежно від виявленої дії, продовжуючи при цьому застосування кисню і спостереження за серцевою діяльністю, щоб уникнути ризику порушень кровообігу і пригнічення дихання. Введення барбітуратів має супроводжуватись інфузійним введенням рідини через раніше встановлену канюлю. Протидія тахікардії і зниженню артеріального тиску нерідко можлива шляхом простого переведення пацієнта в горизонтальне положення або в положення, при якому ноги підняті трохи вище голови.

При тяжких порушеннях кровообігу, а також при шоку, незалежно від причини, слід після припинення ін’єкції вжити таких заходів: забезпечити горизонтальне положення пацієнта з ледь піднятими ногами, а також прохідність дихальних шляхів, інсуфляцію кисню. Окрім того, слід налагодити внутрішньовенне інфузійне введення збалансованого електролітного розчину: внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів (наприклад, 250-1000 мг метилпреднізолону), заміщення рідини (при необхідності також плазмозамінники та альбумін людини). У випадках загрозливого циркуляторного колапсу і наростаючої брадикардії – негайна внутрішньовенна ін’єкція епінефрину (адреналіну). Для цього необхідно розвести 1 мл розчину адреналіну 1:1000 до 10 мл і ввести спочатку повільно

0,25-1 мл цього розчину (0,025-0,1 мг адреналіну). Слід контролювати частоту пульсу та артеріальний тиск. Не вводити більше 1 мл цього розчину (0,1 мг адреналіну) за 1 раз. Якщо це дозування є недостатнім, слід додати адреналін до інфузійного розчину (швидкість інфузії встановлювати відповідно до частоти пульсу та артеріального тиску).

Тяжкі форми тахікардії або тахіаритмії можна також ліквідувати застосуванням антиаритмічних препаратів (але не неселективних b-адреноблокаторів).

Застосування кисню і контроль параметрів кровообігу в усіх цих випадках є обов’язковими. При підвищенні артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію слід застосовувати периферичні вазодилататори.

Противопоказания

Абсолютные противопоказания:

• дефицит активности холинэстеразы;
• геморрагический диатез;
• печеночная недостаточность в тяжелой форме;
• порфирия;
• гипертрихоз;
• закрытоугольная глаукома;
• заболевания сердца (состояние после инфаркта миокарда или аортокоронарного шунтирования, нестабильная стенокардия, тяжелая, неконтролируемая артериальная гипертензия или гипотензия, неконтролируемая тяжелая сердечная недостаточность, тахикардия, неконтролируемые тяжелые нарушения проводимости сердца);
• воспалительный процесс в месте предполагаемой анестезии;
• бронхиальная астма при повышенной чувствительности к сульфитам;
• кардиогенный шок;
• возраст до 4 лет;
• повышенная сенситивность к компонентам в составе Убистезина, сульфитам.

Относительные противопоказания:

• артериальная гипертензия, атеросклероз, стенокардия, внутрижелудочковая и атриовентрикулярная блокада I степени, хроническая сердечная недостаточность;
• феохромоцитома;
• нарушения свертываемости крови;
• эпилепсия;
• сахарный диабет;
• бронхиальная астма;
• печеночная/почечная недостаточность;
• пожилой возраст;
• общее тяжелое и ослабленное состояние.

Передозировка

Принимать решение об использовании для местной анестезии этого медикамента может только квалифицированный врач. Он же назначает и дозировку. Введение больному слишком большого количества медикамента «
Уб

и

ст

е

зин фор

те» может привести к таким негативным последствиям, как двигательное беспокойство и помутнение сознания.

При передозировке врач должен:

уложить пациента на кушетку;

в случае мышечных подергиваний ввести ему какой-нибудь бабитурат;

в случае нарастающей бардикардии использовать адреналин или глюкокортикоид.

При необходимости пациенту с передозировкой подается кислород и делается искусственное дыхание. Также иногда проводят такую процедуру, как эндотрахеальная интубация (с вентиляцией легких). При повышении давления рекомендуется использовать периферические вазодилататоры.

«Убистезин форте»: инструкция по применению препарата

Дозировки этого медикамента зависят от того, какая именно процедура проводится врачом.

Инъекцию в область воспаления при применении средства «Убистезин форте» делать запрещается. При неосложненном удалении зуба медикамент колют под слизистую в районе переходной складки. При этом используют 1.7 мл на зуб. Иногда дополнительно применяют еще 1-1.7 мл. Но делать так допускается только в крайних случаях.

При обточке зубов для коронок либо при препарации полости выполняют вестибулярную инъекцию с использованием 0.5-1.7 мл препарата на зуб. Исключение в данном случае составляют лишь моляры нижней челюсти. Максимальной дозой препарата при таком лечении является 7 мл.